Увійти

Реєстрація

Після створення облікового запису, Ви будете мати можливість відстежувати статус платежу і ви також можете оцінити тур
Логін*
Пароль*
Підтвердження пароля*
Ім'я*
Прізвище*
Email*
Телефон*
Країна*
Створюючи обліковий запис, Ви погоджуютесь з нашими умовами надання послуг.

Вже зареєстровані?

Увійти

Увійти

Реєстрація

Після створення облікового запису, Ви будете мати можливість відстежувати статус платежу і ви також можете оцінити тур
Логін*
Пароль*
Підтвердження пароля*
Ім'я*
Прізвище*
Email*
Телефон*
Країна*
Створюючи обліковий запис, Ви погоджуютесь з нашими умовами надання послуг.

Вже зареєстровані?

Увійти
krokysu-shafran-kolochava

Ми сім’єю ніколи не були на Закарпатті, та й потрапили туди випадково. Просто дуже захотілось вилізти з «зимової сплячки», дуже закортіло весняного подиху, трохи квітів і шматочок гір. Нічого не очікували, а отримали те, що не купиш за гроші. Переживали чи крокуси розцвітуть, чи буде комфортне проживання чи екскурсоводи… чи автобус…а може іншим разом.. багато було питань. Все розвіялося як тільки ми ступили на Закарпатську землю. Уже з першого ковтка повітря, я розуміла – навіть якщо крокуси не розквітнуть, навіть якщо всі дні зливи – цей ковток свіжого повітря й заворожуючих гір варті мого приїзду.

Але про все по порядку…. Про місця, які я бачила вперше і вже не розуміла як без них жила.

  • Крокуси у турі на Закарпаття і справді розцвіли

Поїхали ми у Колочаву на крокуси, які справді розцвіли (були в турі – 25.03), здавалося, до нашого приїзду. Вони цвітуть там невеличкими купками, попід давніми хатинками на території музею. Чи то ми так скучили за весною, чи то і справді квітка магічна, але неможливо було відвести погляд. Хотілося надивитися на те жовто-фіалкове чудо на все життя. Сфотографувати кожну. А колір… його не можливо передати не фото, не описати словами. Це варто побачити на власні очі. Тільки уявіть, подекуди ще лежав сніг, а ці мужні і такі тендітні квіточки перемагали сніжні кучугури.

krokysu-shafran-kolochava

krokysu-blog

 

 

 

 

 

 

 

  • ОЗЕРО СИНЕВИР

1000-чі фото, 100-ні легенд я передивилася і перечитала перш, ніж побачити його. І правду скажу, страшно було розчаруватися, бо на думку спадає, що це «заїжджене туристичне місце». Частково так і є. Але з озером треба лишитися один на один. Знайти те місце, де немає галасу. Взяти глінтвейну і відчути… Озеро, уявіть тільки, на висоті 989 метрів над рівнем моря. Озеро, якому 10 000 років. Прозоре, холодне,  з присмаком містики. Нам пощастило, воно було настільки повноводне, що у голубо-прозорих водах тонули ніжні гілки смерек. Мені вистачило 20 хвилин на самоті, щоб зрозуміти, що сюди варто повертатися…

  • ВЕДМЕЖИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР.

Тут ми як діти, які тішилися ведмедиками. Хоча долі у них не прості… до сліз. Як же люди можуть знущатися з тварин. Тут живуть ведмеді, яких люди, точніше «нелюди» довели до грані смерті. Аде зараз ведмедики у хорошому стані, у них багато місця, вони живуть у наближених до природних умов. Гуляють на території лісу, яка обнесена сіткою. Вони тут не такі як у зоопарку, вони щасливі, і, здалося, люблять людей. Підходили до сітки, наче озивалися до нас. Хоча…здавалося б, вони мають ненавидіти «людину розумну». Доглядачі казали, що деякі ведмедики тільки вийшли з сплячки, з барліг. І це дуже добре, адже їх біоритм відновлено. Тваринки у зоопарках і цирках не впадають у сплячку, їх природне життя порушено.

 

 

 

 

 

 

  • Замок СЕНТ МІКЛОШ.

Його не було у програмі, нас завезли «бонусом», проте цей бонус видався козирем програми. Я і не уявляла, що у сучасному світі, у нашій Україні існують люди з таким «великим серцем», люди які здатні взяти руїни в оренду і відбудовувати. У нашій державі це робиться не з комерційною метою. Це ентузіазм, це не байдужість і любов до своєї історії. Йосип Бартош… я запам’ятала це ім’я на все життя. Замок 14 століття у надійних руках. Там наче у повітрі парує дух романтики, а ці історії про Ілону Зріні. На мить певно кожен «зловив» романтичну хвилю і згадав про коханих..

 

 

 

 

 

 

  • Мисливський палац графів Шенборн.

Більше відомий певно як Санаторій Карпати. Але палац тут 1890 року… і збудований напрочуд унікально. Придивляємося, а й справді – АСТРОНОМІЧНИЙ ГОДИННИК. 365 вікон, як днів у році (1 замуроване на високосний), 52 димоходи, як тижнів у році, 12 входів/виходів, як місяців. Ну хіба це не чудо. Все це зі слів екскурсовода, самій перераховувати забракло часу. Черепиця, парк, озеро, рогата люстра, джерело молодості – все лишилося. Тут і «Зимову королеву знімали», і ще ряд фільмів… А парк, який там парк, закортіло сюди літом, восени, взимку… Звичайно потребує ремонту, адже й черепиця з тих часів, поки мови про ремонт немає, але в надії на краще.

Палац Графа фон Шенборн Бугхейм санаторий Карпаты

  • ЗАМОК ПАЛАНОК у Мукачево.

Часто пишуть, що замки «неприступні». І справді, Замок Паланок у місті Мукачево це характеризує на всі 100%. У нас була «активна» група, ми вирішили дертися на гору пішки… На половині дороги вже жалкували)) Більшість з нас уявили себе середньовічними лицарями у обладунках, які деруться на ту гору. Замок був обнесений «паланком», від того й назва. Скажу одне, повторю свого чоловіка «я не хотів би бути ворогом для цього замку під час війни». А які тут краєвиди на місто Мукачево, на гори, на інші держави, ми були вражені. А ще тут Федір Коріатович, Ілона Зріні та Ференц Ракоці другий зустрічають. Як кажуть гіди, всі вони виконують  потаємні бажання. Не знаю як хто, а я загадувала бажання скрізь… «на всякий випадок»)) Закарпаття казкове, можливо й збудеться. До речі, замок ніколи не був взятий силою… проте двічі його змушені були здати…

  • Водоспад ШИПІТ

Назва точно не відповідає дійсності…він просто несамовито кричить, а не шипить. Але шум його милий на слух. Кажуть, що цей водоспад найповноводніший, і ми у це повірили. Метрів 15 висоти, справді широкий та повноводний. Шум води, кажуть, цілющий, і то є чиста правда. Повний релакс від вигляду і шуму води… Забуваєш про клопоти, про міський шум. Тільки ти і він, нічого більше  навкруги.

  • Підйом на 1200 метрів на гору Гимба або Гемба

Коли ваші емоції зашкалюють… Коли кругом гірські краєвиди, а на вершині ще лежить сніг. Коли ти бачиш як зима поступається весні, повільно, але рішуче наступає тепло. На вершині була хороша видимість, пощастило з погодою, гори були до нас поблажливі. Тут хочеться лишатися і вдивлятися в кожен бік, запам’ятати кожну гору, кожну смереку, кожну емоцію. Прилив натхнення, сил, бажання жити, ну  і 20 хвилин в один бік на канатно-крісельній дорозі, ось що означає підйом… Раджу кожному, хоч раз у своєму життя відчути ці емоції.

  • Мінеральні води

Поїздка на Закарпаття розвіяла мої міфи та уяву про «мінеральні води», які ми купуємо у магазинах. Нічого спільного з справжніми вони не мають. Смак, запах, лікувальні властивості – це все зовсім інша історія. Вона не зберігається довго, як магазинна, тому ми лише її спробували у Калечені… СПРАВЖНЮ, залізовмісну…

  • Бункер лінії Арпада

Як жінка, яка не є особливою прихильницею військової теми, я не планувала йти у Бункер… Проте, приїхавши і побачивши великі залізні двері… просто в горі… ДОПИТЛИВІСТЬ ЗДОЛАЛА! І те, що я побачила мене вразило не менше… Гори пронизані цим тунелем десь на 800-900 метрів. Це тільки те, що вдалося дістати, частково замурований ще. Як тут жили солдати, як будували тунель вручну… для мене лишилося по цей день найбільшою загадкою… мені не віриться і досі, що він збудований вручну… це неймовірно.

  • Організація туру

Розповім коротко, адже пост не на правах реклами. Ми їздимо Європою, раніше частіше брали тури, зараз менше. Але нам з сім’єю є з чим порівняти. Повірте, це було не гірше, місцями, з огляду на «рідне» та людський фактор, навіть краще. Транспорт був теплий і комфортний, сидіння розкладалися, місця для ніг було нормально (ну якщо у Вас не ріст 2 метри)). Екскурсоводи були закохані у свою справу, левова частка їх заслуги у моїх враженнях. Водій усміхнений і привітний. Супровождуючий «позитивчик» і дуже організований. Група дружня… Я не знаю, що ще треба для ідеального відпочинку. Ну хіба кращих доріг на Закарпатті))).

Я задумалася тільки про одне, як жила без Закарпаття всі свої 27 років. Тепер я буду частим гостем. Рекомендую тури по Україні, тури на Закарпаття, тури для душі і натхнення всім, чия душа прагне до прекрасного та до пригод.

28.03.2017 року, Ірина Клименко, з любов’ю до гір, рік, Карпат і компаній, які вміють все організовувати. Велика подяка ПроЮкрейн.

P.S. Так як не мала фото, закачені з інтернету.

Тури в Закарпаття

Панорама з гори Маковиця - Міжгір'я
Спробуй смак Закарпаття

Залишити коментар

Новини

Підписати на розсилку

Тури по Україні

Різдвяні пригоди: Золочів-Унів-Львів-Крехів-Жовква

Тур на НОВИЙ РІК: Чернівці, Кам’янець-Подільський, Хотин!